Федеріко Андахазі

Став відомим після публікації в 1995 році роману «Анатом». У 1996 році став — за цей роман — лауреатом першої премії аргентинського Фонду Амалії Лакроз де Фортабат, однак через полеміки з приводу епатажного еротичного змісту твору, Андахазі отримав лише грошову частину премії, але не звання лауреата. «Твір, який отримав нагороду, не сприяє зміцненню найвищих духовних цінностей» — так наголошувала заява Фонду, відображаючи обурення «громадської думки». Але у 1997 році роман виходить у видавництві «Планета» (Іспанія) і з цього моменту стає міжнародним бестселером. Він переведений майже на всі європейські мови. 

Світову популярність отримали другий його роман — «Милосердные» (1998) і третій — «Фламандский секрет» (2003). Для Андахазі характерно еклектичне змішання жанрів — притча, готичний роман, детектив, «чорна» проза. У своїх творах він інтерпретує реальні історичні факти, привертаючи увагу читача до вічних проблем любові («Анатом»), творчості («Фламандский секрет»). Роман «Государь» (2001) присвячений проблемі тоталітаризму — одній з основних тем латиноамериканської літератури.