Григорій Цамблак

Григорій Цамблак (нар. приб. 1364 р.) — діяч православної церкви, митрополит київський, а згодом молдо — влахійський, церковний письменник.

Григорій народився в Тирново, на той час столиця Болгарії й походив зі знатного роду. Освіту одержав у Константинополі . У Сербії Григорій став ігуменом монастиря Дечан, а близько 1431-1432 переселився в Молдавію й тут відігравав досить важливу роль у справі встановлення румунської абетки й остаточно ввів у вжиток слов’янські богослужбові книги.

 По тим самим творам зараховується до літератур російської, болгарської й сербської. Твори його користувалися великою повагою й у Московській Русі. Усіх творів Григорія відомо до 26. Це майже виняткові слова на різноманітні свята й на особливі випадки. Особливий інтерес представляє його слово про мучення Іоанна Нового в Белграді (нині Акерман).

Помер Григорій приблизно в 1450 р.