Дарина Гнатко

Автобіографія:

«Я народилася та зросла у мальовничому місті Кременчуці, що в Полтавській області, на березі чудової річки Дніпро.

Виховувала мене лише мама, робітниця АвтоКрАЗу, бо з батьком вони розлучилися. Допомагала їй моя люба лагідна бабуня, яка походила з козацького роду. Діда її по матері, який тримав свій магазин, розкуркулили, а синів його вбили комуністи у 1918 році. Деякою мірою саме ця сімейна історія й надихнув мене до творчості.

Закінчила я тільки середню школу, ніякої вищої освіти не маю. Я — проста українська людина, віруюча, співаю у церковному хорі Свято-Троїцького храму свого міста. Незаміжня та дітей не маю. 

З дитинства маю любов до книги і до читання. Й саме ця любов привела мене до написання книг. Уяву я маю досить розвинену, тож ще за юності подруга радила мені щось написати. Я й писала, відчувала жагу до писання, але писала трішки й ніде не видавалася. Аж потім, за порадою мами, вирішила взяти участь у конкурсі «Коронація слова». Написала два романи — спочатку «Катерина», а потім «Покаяння». Брала участь у конкурсі, особливо не сподіваючись на перемогу. Та сталося так, що жюрі порадило рукописи моїх творів видавництву.

Дуже люблю історію, історичні романи. А історія нашого народу — то така багата нива — такі події відбувалися на нашій землі, що хочеться писати й писати про наш сильний волелюбний народ.»