Карин Жибель

Карін Жібель народилася в 1971 році у Варі, де живе до цього дня. Вона почала писати з того часу, як навчилася тримати ручку. Її шкільні роки пройшли нудно і непримітно, після чого вона продовжила вивчати право, пробуючи себе в різних професіях. Паралельно вона починає писати, що приносить їй марсельний приз за кращий детектив в 2005 році. У своєму третьому романі, чудовому психологічному трилері, вона підтверджує свій письменницький талант.

Вона заманила його до себе і позбавила свободи, твердо вирішивши катувати його, щоб помститися за свою сестру, яку він згвалтував і убив. Починається невблаганний відлік часу, в задушливій владі напруги, насильства і безумства. Враховуючи те, що подібний сюжет в цілому використовується досить часто (він нагадує такого Стівена Кінга в його книзі про безумство Мізері), Карін Жібель удається створити трилер одночасно жорстокий, витончений і жахливо гнітючий до останньої своєї сторінки.

Одного дня увечері, прямуючи з Діжона (Золотий Берег, Бургундія) в Безансон (річка Ду, Франш-Конте ), де він працює капітаном поліції, Бенуа Лоран зупиняється, щоб допомогти вродливій рудій дівчині, що стоїть на узбіччі біля зламаної машини. Він не пам`ятає того, що сталося вночі, але на наступний ранок він виявляється закритим в бетонному льосі, оснащеному гратами. Молода жінка, Лідія Енодін, тримає його в полоні в льосі свого будинку, оскільки хоче помститися за свою сестру-близнюка згвалтовану і убиту п'ятнадцять років тому.

Якщо Ви не боїтеся поринути в цей психологічний трилер, дія якого відбувається в ув`язненні і доходить до вершин безумства і мук, Ви побачите, що людська душа – це повний морок. І це практично нестерпно дочитати до кінця цього жаху!

Даний роман не входить до числа учасників мого літературного конкурсу п`яти континентів, але він по-справжньому хороший, і я хочу говорити про нього, як про книгу, що стоїть поза конкурсом.