Генрі Гаґард

Генрі Райдер Гаґард (22 червня 1856 Браденем — 14 травня 1925 Лондон) — англійський прозаїк, юрист та спеціаліст з агрономії і грунтознавства; класик світової пригодницької літератури, разом з Льюїсом Керроллом і Едгаром По вважається основоположником жанру фентезі.

Після закінчення адвокатури між 1875 і 1881 рр. жив у Південній Африці: був секретарем Генрі Булвера — губернатора провінції Наталь. У 1878 році став реєстратором Верховного суду в Трансваалі. Потім осів у Англії і займався сільським господарством та літературною працею. 

У 1884 році здав відповідний іспит і став практикуючим адвокатом. Втім, адвокатська практика Гаґарда не приваблювала — він бажав писати.

Гаґард написав кілька історичних, психологічних та фантастичних оповідань. Усі твори письменника вірізнялися багатою уявою, надзвичайною правдоподібністю та масштабністю оповіді. У нагороду за праці він був зведений у лицарі (1912).

Всесвітню популярність Гаґарду принесли романи про пригоди в Південній Африці, в яких істотну роль грає фантастичний елемент; постійна закоханість автора у загублені світи, руїни стародавніх загадкових цивілізацій, архаїчні культи безсмертя та перевтіленням душ. Це зробило письменника (в очах багатьох критиків) одним з безумовних предтеч сучасної фантастики в її пригодницькій різновидності. Популярний герой Гаґарда, білий мисливець і шукач пригод — Аллан Квотермейн, є центральним персонажем багатьох книжок.