Юрко Іздрик

Юрко Іздрик (народився 16 серпня 1962, Калуш, Івано-Франківська область, УРСР) — український прозаїк і поет, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Живе і працює у Львові. Автор повесті «Острів Крк» (1994), поетичної збірки «Станіслав і 11 його визволителів» (1996), романів «Воццек» (1996, 1997), «Подвійний Леон» (2000) і «АМтм» (2004), збірки есе «Флешка» (2007), низки повістей, розповідей, статей після культурології і літературознавства. Іздрик один з представників «станіславського феномену». Співробітничав з газетою «День». Член Асоціації українських письменників.

Працював інженером. У 1989 заснував журнал «Четвер», який з 1992 року редагує разом з Юрієм Андруховичем.

Активно включився в художнє життя в кінці 1980-х. Брав участь в багатьох виставках і акціях, працював над оформленням книжок і журналів, записував музику. У той же час з`явилися перші публікації - цикл розповідей «Остання війна» і поетичний цикл «Десять віршів про Батьківщину». Пізніше публікувалося у варшавському журналі твір «Відрижка». Знайомство з письменником Юрієм Андруховічем, а також об`єднання довкола журналу «Четвер» молодих івано-франковських авторів виявилося важливим чинником у формуванні Іздрика як письменника. Результатом був вихід з «контркультурного підпілля» і перша «легітимна» публікація в журналі «Сучасність» повесті «Острів Крк». Повість була позитивно оцінена критикою і з часом з`явилася в польському перекладіі в «Lіteratura na Swіecіe».

Виступає також як художник (ряд колективних і персональних виставок) і композитор (два концерти для фортепіано, музична композиція «Середньовічний звіринець» на вірші Юрія Андруховіча).