Джон Максвелл Кутзее

Народився 9 лютого 1940 року в Кейптауні (Капська провінція, ПАС) у родині англомовних африканерів. Кутзее закінчив католицьку школу, а пізніше вивчав математику та англійську мову в університеті Кейптауна й отримав 1961 року червоний диплом. У 1963 році закінчив магістратуру Кейптаунського університету.

У 1962 році Кутзее переїхав до Лондона, де працював програмістом в компанії IBM. Наприкінці 1960-х він вирушає до США, де 1969 року захищає дисертацію за творчостю Семюела Беккета в Університеті Техасу, а потім протягом двох років викладає англійську мову та літературу в Нью-Йорку. У 1971 році Кутзее через свою участь у виступах проти війни у В'єтнамі отримує відмову на дозвіл на проживання у США і повертається на батьківщину в ПАР, де обіймає посаду професора англійської літератури в Кейптаунському університеті до 2001 року.

У 2002 році, коли письменник вийшов на пенсію, він емігрував з ПАР до Австралії, до міста Аделаїда, де став почесним професором, а 6 березня 2006 року отримав австралійське громадянство.

Кутзее позиціонує себе як представник східної літератури, а також як південноафриканський письменник. Його романи відображають проблеми расизму, етнічної та соціальної нерівності, жорстокості, нігілізму. Свій перший роман «Сумеречная земля» Кутзее публікує в 1974 році. Роман «В сердце страны» (1977) завоював літературну премію Південної Африки, приз CNA і був опублікований в Британії і США. «В ожидании варваров» (1980) отримав міжнародне визнання, а роман «Жизнь и время Михаэла К.»  був відзначений Букерівською премією. За книгу «Безчестя» Кутзее вдруге отримав Букерівську премію, що є унікальним випадком. У 2003 році письменник став лауреатом Нобелівської премії з літератури.

2011 року Дослідницький центр Гаррі Ренсома при Техаському університеті США викупив за 1,5 мільйона доларів особистий архів Кутзее, що охоплює 50 років особистого життя та кар'єри письменника.