Шахразада

«І я полюбив її великою любов`ю, і в її душі відкрилась любов до мене…»

Так говорять багато героїв відомих казок,  які тисячу і одну ніч розсказувала царю Шахрияру, жорстокому повелителю, його жінка, прекрасна Шахразада.

Але ніколи вона не говорила про те, як же в душах зароджується це дивовижне, потаємне відчуття. Вірніше, ніколи цього нам не розсказували ті книги, в яких були записані ці великі казки. І ніколи ми не прочитаємо у цих казках, що відбувалося в душах, чим були наповнені дні й ночі  тих, хто полюбив…

Чим більше ставало казок у моєму житті, тим цікавіше мені було довідуватися, що відбувалося після того, як опускалася на закоханих ніч, які слова вони говорили один одному, яку насолоду дарували. Мені не давало спокою питання: що ж значать слова: «…і вони жили у дружбі, й любові, й великій радості й насолоді…»

Але казки не давали відповіді. Вот тоді мені й довелося самій вигадувати те, що трапляеться з героями після моменту радісного з`єднання…
Самій розсказувати старі казки на новий лад.

Так з`явились «Арабские ночи» — нові пригоди відомих героїв, про яких велика Шахразада не розсказала свому Шахрияру.
А може, й розказала, саме тому й полюбив жорстокий Шахрияр свою розумну й вродливу жінку.