Григорій Сковорода

Зростав і виховувався Сковорода в родині козака. Навчався в Києво-Могилянській академії, багато подорожував, побував у Польщі, Угорщині, Австрії (за деякими даними, також в Італії та Німеччині), опанував декілька мов, зокрема: латиною, давньогрецькою, староєврейською та німецькою. Знав як давню, так і новоєвропейську філософію. На початку 1750-х викладав поетику у Переяславському колегіумі, пізніше був також домашнім учителем. У цей період Сковорода написав «Рассуждение о поэзии и руководство к искусству оной». Однак через новаторські педагогічні методики і відмову вчити по-старому був звільнений з колегіуму. У 1759-1769 роках викладав вже у Харківському колегіумі. Власна позиція з низки богословських та філософських питань спровокувала появу ненависників, плетіння інтриг, через що він і втратив посаду. 

У наступні роки Сковорода здебільшого вів життя мандрівника, блукаючи Слобідською Україною, зупиняючись у селянських хатах. Він відмовлявся від пропонованих йому посад і занять, присвячуючи свій час повчанню людей моральності. Праці філософа за життя не друкувалися.