Джон Рональд Руел Толкін
Джон Рональд Руел Толкін (3 січня 1892 — 2 вересня 1973) — англійський письменник, лінгвіст, філолог. Толкін був оксфордським професором англосаксонської мови (1925 — 1945), англійської мови та літератури (1945 — 1959). Ортодоксальний католик, разом із близьким другом К. С. Льюїсом був членом літературної спільноти «Інклінгів». 1972 року Толкін здобув звання Командора Британської імперії.
Толкін народився в Блумфонтейні, Помаранчева Вільна держава (тепер ПАР). Його батьки, Артур Руел Толкін (1857–1896), керівник англійського банку, і Мейбл Толкін (Саффілд) (1870–1904), приїхали в Південну Африку перед народженням сина у зв’язку з підвищенням Артура на службі.
На початку 1895 року Толкін, його мати й брат Хіларі повертаються в Англію, тому що на хлопчика погано впливав африканський клімат. Після смерті батька родина оселилася в Сейрхоулі, біля Бірмінгему. Мати Толкіна померла 1904 р., перед смертю вона довірила виховання дітей отцю Френсісу Моргану, священику Бірмінгемської церкви, дуже сильній і неординарній особистості. Саме Френсіс Морган викликав у Толкіна цікавість до філології, за що той був йому потім дуже вдячний.
1900 року Толкін вступає до школи Кінг Едвардс, де він вивчив давньоанглійську мову й почав вивчати інші — валлійську, давньонорвезьку, фінську, готську. В нього рано прокинувся лінгвістичний талант, після вивчення староваллійської і фінської мов він почав розробляти «ельфійські» мови.
1908 року він зустрів Едіт Бретт — жінку, яка дуже вплила на його творчість, легенда про Берена (Beren) і Лутіен (Luthien) присвячена їй. 22 березня 1916 він одружився з Едіт Бретт. Попри те, що невдовзі Джон був призваний на фронт і брав участь у Першій світовій війні, їх шлюб виявився довгим та щасливим. Подружжя прожили разом 56 років і виховали 3 синів.
Джон пережив кроваву битву на Соммі, захворів на тиф, після тривалого лікування був відісланий додому з інвалідністю. Наступні роки він присвятив науковій кар’єрі й швидко здобув репутацію одного з кращих філологів у світі. Тоді ж він почав писати великий цикл міфів і легенд Середзем’я (Middle Earth), який пізніше стане «Сільмарілліоном». Для своїх дітей він уперше створив, розповів, а потім записав «Гоббіта», який був пізніше опублікований 1937 року сером Стенлі Ануїном. «Гоббіт» мав успіх, й Ануїн запропонував Толкіну написати продовження, але робота над трилогією вимагала багато часу, і книгу було закінчено лише 1954 р., коли Толкін уже збирався на пенсію. Трилогія була опублікована й мала колосальний успіх, що дуже здивувало автора та видавця. Ануїн очікував, що змарнує значні гроші, але книга особисто йому дуже подобалася, і він дуже хотів опублікувати твір свого друга.
Після смерті дружини 1971 року Толкін повертається в Оксфорд, але невдовзі після нетривалого, але тяжкого захворювання, вмирає 2 вересня 1973 р. Усі його твори, видані після 1973 року, у тому числі «Сільмарілліон», видані його сином Кристофером.