Марко Вовчок

Марко Вовчок  — українська письменниця. Марко Вовчок — літературний псевдонім Вілінської Марії Олександрівни, за першим чоловіком — Маркович. Була знайома з Т.Шевченком, П.Кулішем, М.Костомаровим, І.Тургенєвим, Жулем Верном. Твори мали антикріпосницьку направленість. Описувала історичне минуле України.

Марія Вілінська народилася 22 грудня 1833 року в родині армійського офіцера в маєтку Єкатеринське (тепер село Козаки Липецької області Російської Федерації).

У 1846—1848 роках виховувалася у приватному пансіоні в Харкові. Згодом жила в місті Орел в родині багатої тітки. Тут познайомилася з відомим етнографом та фольклористом Опанасом Марковичем, що відбував заслання за участь в Кирило-Мифодіївському братстві.

1851 року одружилася з Марковичом і виїхала в Україну. Почала вивчати її мову, фольклор. Жила деякий час у Чернігові, Києві, Немирові на Вінниччині.

1857 року за редакцією Марковича вийшли «Народні оповідання» Марка Вовчка.

У 1871—1872 роках редагувала журнал «Переводы лучших инностранных писателей», переклада з французької, англійської, німецької, польської (Жуля Верна, Дж. Грінвуда, Г. К. Андерсена, Б. Пруса). Разом з Д. Писарєвим перекладала «Походження людини» Чарльза Дарвіна на російську мову.

Померла Марія Вілінська 1907 року на хуторі Долинськ (тепер місто Нальчик), де й похована.