Після здобуття атестата зрілості в гімназії ім. Бесселя в місті Мінден і службі в армії я почав в 1984 вивчати юридичні науки в університеті Білефельда. Моє яскраво виражене відчуття справедливості, нібито типове для Стрільців, і телевізійний адвокат "Петрочеллі", американський попередник "Улюбленчика Кройцберга", підштовхували мене все більше до юриспруденції.  Тоді вже була присутня схильність до написання, виникали перші короткі історії і рукописи, які я розглядав як "романи", але думка з приводу письменницької професії ще не народилася.

Після декількох рукописів - бумерангів з`явилися, нарешті, в 1988 перші гроші за статтю у фантастичному журналі "Phantastische Zeiten". "На краю нескінченності" я назвав нарис, в якому я змалював довгу історію космічного корабля Оріон по телебаченню і в науковій літературі. Декілька наступних фантастичних статей, есе і рецензій з приводу  фільмів, телебачення і літератури з`явилися в різних журналах. Мої перші короткі історії друкувалися і навіть оплачувалися - і тоді з`являється перша книга. Природно, я хотів би сказати, що це - твір про "Космічний патруль ", який відсвяткував свій 25-й день народження в 1991 році. " Книга пошановувача Великого космічного корабля Оріон "  ("Das groe Raumschiff Orion Fanbuch") була опублікована у видавництві Гольдманн і підштовхувала мене до наступних дій.

Наступний ювілей був пов`язаний з наступною пристрастю, а саме з ім`ям автора для саксонського "Mayster" Карла Мая, якому виповнилося б 150 років в 1992 (і в той же час святкувався його 80-й день смерті). Я набрав текст на  клавішах моєї механічної портативної друкарської машинки і тоді, оскільки це був досить довгий рукопис, переніс весь текст в мій перший ПК, який  я собі дозволив з гонорару від книги про Оріон. Цього разу видавництво «Bastei Lbbe»  погодилося, і в 1992 була опублікована книга "Das große Karl May Buch". 

У 1993 я закінчив  юридичний факультет другим державним іспитом на «відмінно» і в той же час отримав право тлумачити статті в майбутньому як суддя, прокурор або адвокат, вільно, як говорив колега-письменник-юрист  Гете: "У тлумаченні будьте свіжі і бадьорі! / Не тлумачте те, що лежить в основі".  Вибір працювати як письменник, або як юрист, для мене не стояв. Моя схильність до творчості і перші книги підштовхнули, щоб я вибрав надалі літературний шлях. Я переїхав до коханої мого серця пані Корінни до Ганновера, встановив  там свій комп`ютер і писав, писав, писав.

Після деяких, напружених романів, що з`явилися під псевдонімом, які приносили мені не літературну славу, а регулярні чеки гонорару, мій прорив як автора історичних романів стався з моєю 5-млосною німецькою сагою, яка з`явилася, починаючи з середини дев`яностих років при видавництві «Bastei Lbbe». Основні дійові особи - це історичний римський завойовник Арміній і Тораг, пригоди якого давали мені можливість поставити на літературну географічну карту мою вестфальськую батьківщину.

Для мене написання історичних романів - це пригода, і пошук матеріалів і його фонів як вивчення історії, яку я осягав інколи навіть з більшим задоволенням, ніж юриспруденцію. Тому я ніколи не обмежувався в моїх книгах лише однією епохою або лише одним віком. Цікаві історії, великі таємниці і, не в останню чергу, одна або інша паралель з нашим часом  - все це можна знайти протягом всіх століть. Таким чином,  я присвятив себе поряд з античністю також середньовіччю, наприклад, в моєму шануванні Віктора Гюго "Im Schatten von Notre-dame", або в моєму романі "Mozartzauber", який закінчується  18-м століттям – так званим  століттям Освіти.  Інші романи, такі як "Der Engelspapst"  і його продовження "Der Engelsfluch", відбуваються, переважно, у наш час, проте зачіпають і минулі століття. Світ і його механізми потрібно ставити під питання, поряд з оповіданнями цікавих і кольорових історій, і це є істотною стимул-реакцією моєї творчості.
І що несе майбутнє? На щастя, цього не знає навіть автор книг, зворушених диханням фантастики. Наш світ змінюється все швидше і більш радикально. Таким чином, матеріал для  історій не вичерпується, а стає, навпаки ширше. Отже, я писатиму, мабуть, також в майбутньому книги, до тих пір, поки є люди, які із задоволенням читають гарні історії.

Після здобуття атестата зрілості в гімназії ім. Бесселя в місті Мінден і службі в армії я почав в 1984 вивчати юридичні науки в університеті Білефельда. Моє яскраво виражене відчуття справедливості, нібито типове для Стрільців, і телевізійний адвокат "Петрочеллі", американський попередник "Улюбленчика Кройцберга", підштовхували мене все більше до юриспруденції.  Тоді вже була присутня схильність до написання, виникали перші короткі історії і рукописи, які я розглядав як "романи", але думка з приводу письменницької професії ще не народилася.

Після декількох рукописів - бумерангів з`явилися, нарешті, в 1988 перші гроші за статтю у фантастичному журналі "Phantastische Zeiten". "На краю нескінченності" я назвав нарис, в якому я змалював довгу історію космічного корабля Оріон по телебаченню і в науковій літературі. Декілька наступних фантастичних статей, есе і рецензій з приводу  фільмів, телебачення і літератури з`явилися в різних журналах. Мої перші короткі історії друкувалися і навіть оплачувалися - і тоді з`являється перша книга. Природно, я хотів би сказати, що це - твір про "Космічний патруль ", який відсвяткував свій 25-й день народження в 1991 році. " Книга пошановувача Великого космічного корабля Оріон "  ("Das groe Raumschiff Orion Fanbuch") була опублікована у видавництві Гольдманн і підштовхувала мене до наступних дій.

Наступний ювілей був пов`язаний з наступною пристрастю, а саме з ім`ям автора для саксонського "Mayster" Карла Мая, якому виповнилося б 150 років в 1992 (і в той же час святкувався його 80-й день смерті). Я набрав текст на  клавішах моєї механічної портативної друкарської машинки і тоді, оскільки це був досить довгий рукопис, переніс весь текст в мій перший ПК, який  я собі дозволив з гонорару від книги про Оріон. Цього разу видавництво «Bastei Lbbe»  погодилося, і в 1992 була опублікована книга "Das große Karl May Buch". 

У 1993 я закінчив  юридичний факультет другим державним іспитом на «відмінно» і в той же час отримав право тлумачити статті в майбутньому як суддя, прокурор або адвокат, вільно, як говорив колега-письменник-юрист  Гете: "У тлумаченні будьте свіжі і бадьорі! / Не тлумачте те, що лежить в основі".  Вибір працювати як письменник, або як юрист, для мене не стояв. Моя схильність до творчості і перші книги підштовхнули, щоб я вибрав надалі літературний шлях. Я переїхав до коханої мого серця пані Корінни до Ганновера, встановив  там свій комп`ютер і писав, писав, писав.

Після деяких, напружених романів, що з`явилися під псевдонімом, які приносили мені не літературну славу, а регулярні чеки гонорару, мій прорив як автора історичних романів стався з моєю 5-млосною німецькою сагою, яка з`явилася, починаючи з середини дев`яностих років при видавництві «Bastei Lbbe». Основні дійові особи - це історичний римський завойовник Арміній і Тораг, пригоди якого давали мені можливість поставити на літературну географічну карту мою вестфальськую батьківщину.

Для мене написання історичних романів - це пригода, і пошук матеріалів і його фонів як вивчення історії, яку я осягав інколи навіть з більшим задоволенням, ніж юриспруденцію. Тому я ніколи не обмежувався в моїх книгах лише однією епохою або лише одним віком. Цікаві історії, великі таємниці і, не в останню чергу, одна або інша паралель з нашим часом  - все це можна знайти протягом всіх століть. Таким чином,  я присвятив себе поряд з античністю також середньовіччю, наприклад, в моєму шануванні Віктора Гюго "Im Schatten von Notre-dame", або в моєму романі "Mozartzauber", який закінчується  18-м століттям – так званим  століттям Освіти.  Інші романи, такі як "Der Engelspapst"  і його продовження "Der Engelsfluch", відбуваються, переважно, у наш час, проте зачіпають і минулі століття. Світ і його механізми потрібно ставити під питання, поряд з оповіданнями цікавих і кольорових історій, і це є істотною стимул-реакцією моєї творчості.
І що несе майбутнє? На щастя, цього не знає навіть автор книг, зворушених диханням фантастики. Наш світ змінюється все швидше і більш радикально. Таким чином, матеріал для  історій не вичерпується, а стає, навпаки ширше. Отже, я писатиму, мабуть, також в майбутньому книги, до тих пір, поки є люди, які із задоволенням читають гарні історії.